приплестися
ПРИПЛЕСТИСЯ1 див. приплітатися.
ПРИПЛЕСТИСЯ2, етуся, етешся; мин. ч. приплівся, приплелася, лося; док., розм. Прийти втомленою, повільною ходою куди-небудь. Хіба стара тітка.. приплететься та поплаче з Олесею, поблагословить її діточок (Вовчок, І, 1955, 29); Кость Григорович приплівся з роботи сердитий і насуплений. Втомлено сів за стіл, закурив (Гончар, IV, 1960, 64); // Прийти, прибути куди-небудь небажаним. - Отой волоцюга, блудяга... покинув на Дону жінку з дітьми... приплівся сюди на мою голову... (Мирний, І, 1949, 136); - Чого ти приплівся до нашої компанії? Хочеш свої.. порядки розводити?! (Речм., Твій побратим, 1962, 87); // перен. Несподівано з'явитися (несхвально); нав'язатися (про думку). - З чого ся мисль вам приплелася?.. Не звір я - людську кров пролити, І не харциз, людей щоб бити (Котл., І, 1952. 185); // до чого, перен. Приєднатися своїм співом, грою і т. ін. до співу, гри і т. ін., що триває (несхвально). Антося, співуча зроду, не втерпіла: вона підхоплювала останні куплети пісні.. - І чого вона приплелася до мого голосу?.. - думала Ватя (Н.-Лев., IV, 1956, 91).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приплетуся | приплетемося |
2 особа | приплетешся | приплететеся |
3 особа | приплететься | приплетуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приплівся | приплелися |
Жіночий рід | приплелася | |
Середній рід | приплелося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приплетімося | |
2 особа | приплетися | приплетіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | приплівшись |