приповзати
ПРИПОВЗАТИ, аю, аєш, недок., ПРИПОВЗТИ, зу, зеш, док. Повзучи, діставатися куди-небудь. Бив себе [Юр] в груди і знов приповзав на колінах до постелі, знов цілував хорій висохлі білі ноги (Хотк., II, 1966, 260); З ущелин, під вітру шерех, Змія приповзла (Нех., Казки.., 1958, 50); В окоп вповзає санітарка з саночками. [Санітарка:] Фу, жарко!.. [Сергій:] Марусю, ти чого сюди приповзла? А хто на батареї? (Корн., II, 1955, 56); // розм. Прийти, прибути куди-небудь небажаним. Ніхто з фашистів не вернувсь, В село приповз один Рябусь [староста]! (Воронько, Тепло.., 1959, 55); * Образно. В його хатину приповзло нове горе - Марія занедужала (Ірчан, II, 1958, 315); // перен. Поширившись серед людей, з'являтися де-небудь (про неприємні чутки). Не вірила стара ні повідомленням газети, ні черствим словам зятя, ні отим лихим чуткам, що приповзали до Яблунівки (Вол., Озеро.., 1959, 61).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приповзаю | приповзаємо |
2 особа | приповзаєш | приповзаєте |
3 особа | приповзає | приповзають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приповзатиму | приповзатимемо |
2 особа | приповзатимеш | приповзатимете |
3 особа | приповзатиме | приповзатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приповзав | приповзали |
Жіночий рід | приповзала | |
Середній рід | приповзало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приповзаймо | |
2 особа | приповзай | приповзайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приповзаючи | |
Минулий час | приповзавши |