прислівник
ПРИСЛІВНИК, а, ч. Незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану, якості, а також доповнює значення дієслова, вказуючи на різні обставини, за яких відбувається дія. Залежно від змісту можуть наголошуватись і такі повнозначні частини, мови, як займенники, прислівники, числівники (Худ. чит., 1955, 106).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прислівник | прислівники |
Родовий | прислівника | прислівників |
Давальний | прислівникові, прислівнику | прислівникам |
Знахідний | прислівник | прислівники |
Орудний | прислівником | прислівниками |
Місцевий | на/у прислівнику | на/у прислівниках |
Кличний | прислівнику | прислівники |