присоромлювати
ПРИСОРОМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСОРОМИТИ, млю, миш; мн. присоромлять; док., перех. Докоряючи комусь за що-небудь, примушувати його відчути сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. - Старий твій таким хазяїном у колгоспі став.. Молодих присоромлює, коли що не так (Коцюба, Нові береги, 1959, 381); Кузьма присоромив дочку: хіба годиться отак нерозумно поводитись на поважних зборах? (Грим., Незакінч. роман, 1962, 12); Данько полегшено зітхнув. Серафима Іванівна не присоромила його, хоча й учився, він найгірше з усіх учнів класу (Мокр., Острів.., 1961, 5).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | присоромлюю | присоромлюємо |
2 особа | присоромлюєш | присоромлюєте |
3 особа | присоромлює | присоромлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | присоромлюватиму | присоромлюватимемо |
2 особа | присоромлюватимеш | присоромлюватимете |
3 особа | присоромлюватиме | присоромлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | присоромлював | присоромлювали |
Жіночий рід | присоромлювала | |
Середній рід | присоромлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | присоромлюймо | |
2 особа | присоромлюй | присоромлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | присоромлюючи | |
Минулий час | присоромлювавши |