пристарювати
ПРИСТАРЮВАТИ, ює, недок., ПРИСТАРИТИ, ить, док., перех., розм. Робити кого-небудь літнім, немолодим; надавати комусь немолодого вигляду. Жінка та ніколи, здається, не сміялась, і, мабуть, тому уста її набрали вигляд підкови, що вельми пристарювало тітку Несторову (Вільде, Сестри.., 1958, 576); Думки ні до чого не доведуть, а пристарять, нехай їм усячина! (Вовчок, Вибр., 1937, 133); - Цифри за нас! - підвищує голос якась ніби зовсім молода людина, що її не в силі пристарити такі солідні рогові окуляри (Крот., Сини.., 1948, 7).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пристарюю | пристарюємо |
2 особа | пристарюєш | пристарюєте |
3 особа | пристарює | пристарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пристарюватиму | пристарюватимемо |
2 особа | пристарюватимеш | пристарюватимете |
3 особа | пристарюватиме | пристарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пристарював | пристарювали |
Жіночий рід | пристарювала | |
Середній рід | пристарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пристарюймо | |
2 особа | пристарюй | пристарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пристарюючи | |
Минулий час | пристарювавши |