пристосуванець
ПРИСТОСУВАНЕЦЬ, нця, ч. Те саме, що пристосованець. Чого вона така невгамовна? На комсомольських зборах кричала про нероб та пристосуванців. Мальований зрозумів, що вона на нього натякала (Хижняк, Невгамовна, 1961, 242); У комуністичному суспільстві немає і не може бути місця людям з дрібною душею, шкурникам і пристосуванцям (Мист., 1, 1959, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пристосуванець | пристосуванці |
Родовий | пристосуванця | пристосуванців |
Давальний | пристосуванцеві, пристосуванцю | пристосуванцям |
Знахідний | пристосуванця | пристосуванців |
Орудний | пристосуванцем | пристосуванцями |
Місцевий | на/у пристосуванці, пристосуванцеві | на/у пристосуванцях |
Кличний | пристосуванцю | пристосуванці |