приструнник
ПРИСТРУННИК, а, ч. Дерев'яна дощечка на музичних струнних інструментах, якою закріплюють нижні кінці струн; струнотримач. Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи та протерши пальцем голосник од пилу і перевіривши, чи не одстали приструнник та кобилка, повів [кобзар] по всіх дванадцяти струнах зразу (Бурл., О. Вересай, 1959, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приструнник | приструнники |
Родовий | приструнника | приструнників |
Давальний | приструнникові, приструннику | приструнникам |
Знахідний | приструнник | приструнники |
Орудний | приструнником | приструнниками |
Місцевий | на/у приструннику | на/у приструнниках |
Кличний | приструннику | приструнники |