присьорбування
ПРИСЬОРБУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. присьорбувати і звуки, утворювані цією дією. Він сміявся, не видихаючи, а, навпаки, вбираючи повітря в себе. Тому сміх виходив уривчастий, з присвистом і якимсь неначе присьорбуванням, немовби він заливається водою і от-от захлинеться (Смолич, Мир.., 1958, 96).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | присьорбування | присьорбування |
Родовий | присьорбування | присьорбувань |
Давальний | присьорбуванню | присьорбуванням |
Знахідний | присьорбування | присьорбування |
Орудний | присьорбуванням | присьорбуваннями |
Місцевий | на/у присьорбуванні | на/у присьорбуваннях |
Кличний | присьорбування | присьорбування |