пробавляти
ПРОБАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРОБАВИТИ, влю, виш; мн. пробавлять; док., перех., розм., рідко. Марно витрачати час; гаяти. Заплітаю [панночці] коси - не так! Знов розплітую та заплітаю, - знов не так! Та цілий ранок на тому пробавить (Вовчок, І, 1953, 109); Тепер зважила, що виїду в п'ятницю .. на Довгополе, а звідти, пару днів пробавивши, до Вижниці (Л. Укр., V, 1956, 369).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробавляю | пробавляємо |
2 особа | пробавляєш | пробавляєте |
3 особа | пробавляє | пробавляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробавлятиму | пробавлятимемо |
2 особа | пробавлятимеш | пробавлятимете |
3 особа | пробавлятиме | пробавлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пробавляв | пробавляли |
Жіночий рід | пробавляла | |
Середній рід | пробавляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробавляймо | |
2 особа | пробавляй | пробавляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пробавляючи | |
Минулий час | пробавлявши |