провальцьований
ПРОВАЛЬЦЬОВАНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до провальцювати. Він повертається і йде .. до ножиць, що ріжуть з провальцьованої сталі блюме [металеві болванки] (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | провальцьований | провальцьована | провальцьоване | провальцьовані |
Родовий | провальцьованого | провальцьованої | провальцьованого | провальцьованих |
Давальний | провальцьованому | провальцьованій | провальцьованому | провальцьованим |
Знахідний | провальцьований, провальцьованого | провальцьовану | провальцьоване | провальцьовані, провальцьованих |
Орудний | провальцьованим | провальцьованою | провальцьованим | провальцьованими |
Місцевий | на/у провальцьованому, провальцьованім | на/у провальцьованій | на/у провальцьованому, провальцьованім | на/у провальцьованих |