провидіння
ПРОВИДІННЯ, я, с. Дія за знач. провидіти. Не слід вбачати в цьому звертанні Хмельницького до Росії акт якогось провидіння, властиве тільки йому розуміння історичних шляхів свого народу. Тяжіння до возз'єднання з єдиновірною Росією жило давно і в народі, і серед інтелігенції (Довж., III, 1960, 80).
ПРОВИДІННЯ, я, с. За релігійними віруваннями - дія уявної надприродної істоти, бога; вища сила.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | провидіння | провидіння |
Родовий | провидіння | провидінь |
Давальний | провидінню | провидінням |
Знахідний | провидіння | провидіння |
Орудний | провидінням | провидіннями |
Місцевий | на/у провидінні | на/у провидіннях |
Кличний | провидіння | провидіння |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | провидіння | провидіння |
Родовий | провидіння | провидінь |
Давальний | провидінню | провидінням |
Знахідний | провидіння | провидіння |
Орудний | провидінням | провидіннями |
Місцевий | на/у провидінні | на/у провидіннях |
Кличний | провидіння | провидіння |