провокувати
ПРОВОКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Навмисне підбурювати кого-небудь на якісь дії, вчинки і т. ін. Цей мерзотник доти провокував Загайчика, доти щупав його з усіх боків, поки не нащупав слабкого місця (Вільде, Сестри.., 1958, 479); // Навмисне викликати ту чи іншу подію, створювати конфліктну ситуацію і т. ін. Не раз за минулі роки імперіалізм провокував гострі міжнародні кризи, які ставили людство на грань термоядерного зіткнення (Ком. Укр., 7, 1969, 13); Центральна рада зайняла ворожу позицію до Радянської Росії і почала провокувати війну з нею (Вісник АН, 12, 1957, 4).
2. мед. Штучно збуджувати яку-небудь хворобу.
3. с. г. Штучно викликати сходи насіння бур'янів з метою подальшого їх знищення.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | провокую | провокуємо |
2 особа | провокуєш | провокуєте |
3 особа | провокує | провокують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | провокуватиму | провокуватимемо |
2 особа | провокуватимеш | провокуватимете |
3 особа | провокуватиме | провокуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | провокував | провокували |
Жіночий рід | провокувала | |
Середній рід | провокувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | провокуймо | |
2 особа | провокуй | провокуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | провокуючи | |
Минулий час | провокувавши |