провіювання
ПРОВІЮВАННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. провіювати. У відмитому вручну насінні залишається багато щуплого насіння, яке доводиться після просушування видаляти ситами і провіюванням (Колг. Укр., 6, 1961, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | провіювання | провіювання |
Родовий | провіювання | провіювань |
Давальний | провіюванню | провіюванням |
Знахідний | провіювання | провіювання |
Орудний | провіюванням | провіюваннями |
Місцевий | на/у провіюванні | на/у провіюваннях |
Кличний | провіювання | провіювання |