продовжний
ПРОДОВЖНИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що поздовжній. Від паркана впоперек двору тягнеться великий будинок з продовжним ганком, кутом до нього з правого боку прибудовано стодолу (Скл., Карпати, II, 1954, 127); В лісі затихало чахкання продовжних пил, передсмертний гупіт зваленого дерева і шипіння стругів (Стельмах, І, 1962, 399).
2. Тривалий, довгочасний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | продовжний | продовжна | продовжне | продовжні |
Родовий | продовжного | продовжної | продовжного | продовжних |
Давальний | продовжному | продовжній | продовжному | продовжним |
Знахідний | продовжний, продовжного | продовжну | продовжне | продовжні, продовжних |
Орудний | продовжним | продовжною | продовжним | продовжними |
Місцевий | на/у продовжному, продовжнім | на/у продовжній | на/у продовжному, продовжнім | на/у продовжних |