продражнити
ПРОДРАЖНИТИ, дражню, дражниш, док., перех., ким, чим, розм. Дати кому-небудь образливе прізвисько. Тонкий та гострий ніс зігнувся набік. Через цей кривий ніс його продражнили Кривоносом. Звали його Максимом (Н.-Лев., VII, 1966, 129); Вчитель церковних співів, якого вони продражнили Божком, назвав Марію блудницею (Загреб., Шепіт, 1966, 31).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | продражню | продражнимо |
2 особа | продражниш | продражните |
3 особа | продражнить | продражнять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | продражнив | продражнили |
Жіночий рід | продражнила | |
Середній рід | продражнило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | продражнімо | |
2 особа | продражни | продражніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | продражнивши |