продриґотіти
ПРОДРИГОТІТИ, очу, отиш, док., діал. Дриготіти якийсь час. Ніч продриготів я в якійсь самотній купі ще хто-зна колишнього очеретиння в гайку (Козл., Весн. шум, 1952, 102).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | продриґочу | продриґотимо |
2 особа | продриґотиш | продриґотите |
3 особа | продриґотить | продриґотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | продриґотів | продриґотіли |
Жіночий рід | продриґотіла | |
Середній рід | продриґотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | продриґотімо | |
2 особа | продриґоти | продриґотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | продриґотівши |