прожарювати
ПРОЖАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЖАРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Жарити (у 1 знач.) до повної готовності.
2. спец. Піддавати що-небудь дії високої температури з метою очищення, дезинфекції, гартування і т. ін. Можна прожарювати грунт [з метою знезараження] на жаровнях, змочивши його попереду водою (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 239).
3. Дуже прогрівати що-небудь (про теплові промені).
4. тільки док., також неперех. Жарити (у 1, 2 знач.) якийсь час.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прожарюю | прожарюємо |
2 особа | прожарюєш | прожарюєте |
3 особа | прожарює | прожарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прожарюватиму | прожарюватимемо |
2 особа | прожарюватимеш | прожарюватимете |
3 особа | прожарюватиме | прожарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прожарював | прожарювали |
Жіночий рід | прожарювала | |
Середній рід | прожарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прожарюймо | |
2 особа | прожарюй | прожарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прожарюючи | |
Минулий час | прожарювавши |