прождати
ПРОЖДАТИ, жду, ждеш, док., перех. і без додатка. Ждати (у 1, 2 знач.) якийсь час. О. Артемій вийшов з хати, сів в екіпаж і прождав ще доброї півгодини .., доки вийшла Сусана Уласівна (Н.-Лев., IV, 1956, 96); Цілу ніч прождав я [дівчину]... (Олесь, Вибр., 1958, 394); П'ять років прождала [Катря], а молодість минає (Кучер, Прощай.., 1957, 93).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прожду | прождемо |
2 особа | прождеш | прождете |
3 особа | прожде | прождуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прождав | прождали |
Жіночий рід | прождала | |
Середній рід | прождало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прождімо | |
2 особа | прожди | прождіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прождавши |