прозріння
ПРОЗРІННЯ, я, с . Дія і стан за знач. прозріти. Як жаль, що я пройшов немовби півсліпим Ті роки, майбуттям вагітні величавим! Але в прозріння день я зрозумів той дим, Що крив сучасників завоєм кучерявим (Рильський, Поеми, 1957, 269); Найбільшого розмаху сатира В. Самійленка набирає в період російської революції 1905-1907 років. Загальне піднесення революційного руху, революційне прозріння народу надихають поета на гострі сатиричні твори (Вітч., 2, 1964, 166); Уралов почував, що втіхи не знайде, примирення з нещастям не буде і що .. здобуте в горі прозріння не переставатиме терзати його (Гончар, Тронка, 1963, 306); Зійшлись [поети] над морем в вечір цей І довго й жадібно вдивлялись У буревісну далечінь, Неначе в блискавках прозрінь Їм дальні роки розкривались (Бажан, Роки, 1957, 289).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прозріння | прозріння |
Родовий | прозріння | прозрінь |
Давальний | прозрінню | прозрінням |
Знахідний | прозріння | прозріння |
Орудний | прозрінням | прозріннями |
Місцевий | на/у прозрінні | на/у прозріннях |
Кличний | прозріння | прозріння |