прокур
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прокур | прокури |
Родовий | прокуру | прокурів |
Давальний | прокурові, прокуру | прокурам |
Знахідний | прокур | прокури |
Орудний | прокуром | прокурами |
Місцевий | на/у прокурі | на/у прокурах |
Кличний | прокуре | прокури |
прокура
ПРОКУРА, -и, ж. У торговому праві деяких країн – нотаріально засвідчені повноваження прокуриста на здійснення різного роду угод від імені підприємства; прокура може бути надана або відкликана або власником підприємства, або його законним представником; факти надання та відкликання прокури заносяться до торгового реєстру.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прокура | прокури |
Родовий | прокури | прокур |
Давальний | прокурі | прокурам |
Знахідний | прокуру | прокури |
Орудний | прокурою | прокурами |
Місцевий | на/у прокурі | на/у прокурах |
Кличний | прокуро | прокури |