прокушувати
ПРОКУШУВАТИ, шую, шуєш, недок., ПРОКУСИТИ, кушу, кусиш, док., перех. Кусати наскрізь; кусаючи, робити отвір, рану у чому-небудь. Він підніс до очей посинілий, роздутий палець , - з нього капає кров. Це той собачий хлопчина прокусив його своїми гострими зубами (Мик., II, 1957, 281); Після того, як один поклонник в припадку екстазу прокусив пантофлю й угризнув папу за пальця , - почали в носок підкладати стельку (Вишня, І, 1956, 457).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокушую | прокушуємо |
2 особа | прокушуєш | прокушуєте |
3 особа | прокушує | прокушують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокушуватиму | прокушуватимемо |
2 особа | прокушуватимеш | прокушуватимете |
3 особа | прокушуватиме | прокушуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прокушував | прокушували |
Жіночий рід | прокушувала | |
Середній рід | прокушувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокушуймо | |
2 особа | прокушуй | прокушуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прокушуючи | |
Минулий час | прокушувавши |