проламаний
ПРОЛАМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проламати. Біля дірки, проламаної в паркані, куди виносили зброю з склепу, двоє саней вже були навантажені, як дровами, гвинтівками (Головко, II, 1957, 567); Крізь проламаний снарядом купол світилося небо (Гончар, III, 1959, 290); // у знач. прикм. Перед очима мерехтіли офіцер, жовніри, жандарми, проламаний лід, вода, постріли... (Досв., Вибр., 1959, 184); Шумейко бачив проламану стіну, в якій застряла крижина (Шиян, Баланда, 1957, 63); Він ішов вузенькою вуличкою з проламаними парканами (Бойч., Молодість, 1945, 245); Він мені показує рукою Голову проламану свою (Павл., Бистрина, 1959, 174); // проламано, безос. присудк. сл. [Терентій Йосипович:] Становище наркома критичне. Дві травми, проламано череп і удар в живіт... (Корн., І, 1955, 130).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | проламаний | проламана | проламане | проламані |
Родовий | проламаного | проламаної | проламаного | проламаних |
Давальний | проламаному | проламаній | проламаному | проламаним |
Знахідний | проламаний, проламаного | проламану | проламане | проламані, проламаних |
Орудний | проламаним | проламаною | проламаним | проламаними |
Місцевий | на/у проламаному, проламанім | на/у проламаній | на/у проламаному, проламанім | на/у проламаних |