пролежень
ПРОЛЕЖЕНЬ, жня, ч. Змертвіння шкіри й м'яких тканин (у людини, тварини, рослини), зумовлене розладом їх живлення, тривалим тиском стороннього предмета або ураженням нервової системи. Ой давні дні, нестерпні дні, Болючі пролежні, бинти, І тихі стогони вві сні (Гірник, Стартують.., 1963, 73); При поганому догляді у тяжкохворих можуть появитися так звані пролежні - виразки на шкірній поверхні в ділянках, які найдовше стикаються з постіллю (Заг. догляд за хворими, 1957, 45); На полицях роблять підстилку з сухого торфу, соломи, тирси та іншого матеріалу, щоб захистити кавуни від пролежнів (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 332).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пролежень | пролежні |
Родовий | пролежня | пролежнів |
Давальний | пролежневі, пролежню | пролежням |
Знахідний | пролежень | пролежні |
Орудний | пролежнем | пролежнями |
Місцевий | на/у пролежні | на/у пролежнях |
Кличний | пролежню | пролежні |