пролуплювати
ПРОЛУПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЛУПИТИ, луплю, лупиш; мн. пролуплять; док., перех., у сполуч. із сл. очі, розм. Пробуджуватися від сну; прокидатися. Він щохвилі розтягає очі .. і оглядається неспокійно. За ним пролуплюють очі і оглядаються сусіди (Стеф., І, 1949, 120); Нахлебчеться [Псякревський] горілки, як качка води, та й засне там, де сидить. Потім пролупить очі і казиться (Казки Буковини.., 1968, 41); Гриб і Печериця пролупили очі й завмерли з переляку (Козл., Мандрівники, 1946, 15).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пролуплюю | пролуплюємо |
2 особа | пролуплюєш | пролуплюєте |
3 особа | пролуплює | пролуплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пролуплюватиму | пролуплюватимемо |
2 особа | пролуплюватимеш | пролуплюватимете |
3 особа | пролуплюватиме | пролуплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пролуплював | пролуплювали |
Жіночий рід | пролуплювала | |
Середній рід | пролуплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пролуплюймо | |
2 особа | пролуплюй | пролуплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пролуплюючи | |
Минулий час | пролуплювавши |