прометеїзм
ПРОМЕТЕЇЗМ, у, ч ., книжн. Любов до свободи, незалежності; нескореність. Прометеїзм Тараса Шевченка обидва свої крила розгорнув і облетів весь світ (Тич., III, 1957, 80); Тема прометеїзму, волелюбності й нескореності - одна з провідних в українській літературі й мистецтві (Мист., 6, 1962, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прометеїзм | прометеїзми |
Родовий | прометеїзму | прометеїзмів |
Давальний | прометеїзмові, прометеїзму | прометеїзмам |
Знахідний | прометеїзм | прометеїзми |
Орудний | прометеїзмом | прометеїзмами |
Місцевий | на/у прометеїзмі | на/у прометеїзмах |
Кличний | прометеїзме | прометеїзми |