проморгувати
ПРОМОРГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОМОРГАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех. Моргати (у 1 знач.) час від часу. Вона мимовільно приморгувала довгими віями .
2. неперех., перен. Проблискувати десь, крізь що-небудь (про предмети, які світяться). Крізь тьмяне вікно проморгувала свічка .
3. тільки док., перех. і без додатка, перен., розм. Упустити кого-, що-небудь, не помітити чогось. - Проморгала колись, дочко, жениха... Путящий чоловік (Кач., II, 1958, 54); - Так проморгали лісокрадів? Добру маю охорону! - сердита прозелень панських очей висвердлює рештки гідності з обличчя Пігловського (Стельмах, І, 1962, 91); Вона .. не проморгає, всі недоліки [нарису] помітить (Собко, Стадіон, 1954, 166).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проморгую | проморгуємо |
2 особа | проморгуєш | проморгуєте |
3 особа | проморгує | проморгують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проморгуватиму | проморгуватимемо |
2 особа | проморгуватимеш | проморгуватимете |
3 особа | проморгуватиме | проморгуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проморгував | проморгували |
Жіночий рід | проморгувала | |
Середній рід | проморгувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проморгуймо | |
2 особа | проморгуй | проморгуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | проморгуючи | |
Минулий час | проморгувавши |