пронидіти
ПРОНИДІТИ, ію, ієш, док. Нидіти (у 1 знач.) якийсь час. Ох, якби хоч на сей концерт піти! Невже я отак цілісіньке літо пронидію, нічого не бачивши й не чувши? (Л. Укр., III, 1952, 532); Вона спалахнула цілим вибухом докорів, нарікань, обвинувачень .. - Казала, іди на екскаватор, таж ні, в інженери! .. - Отак, мабуть, і вік пронидіємо (Коцюба, Нові береги, 1959, 322).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пронидію | пронидіємо |
2 особа | пронидієш | пронидієте |
3 особа | пронидіє | пронидіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пронидів | прониділи |
Жіночий рід | прониділа | |
Середній рід | прониділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пронидіймо | |
2 особа | пронидій | пронидійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пронидівши |