проношувати
ПРОНОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОНОСИТИ, ошу, осиш, док., перех. і без додатка. 1. Одягати що-небудь час від часу. [Платон Гаврилович:] Я тобі вишивану сорочку справлю. Намиста, дукачі у мене єсть, будеш проношувати (Вас., III, 1960, 145); Як зачуєш, ненько, Що я тут прилежу, То дай моїй подруженьці Проносить одежу (Укр.. думи.., 1955, 292).
2. тільки док. Носити (у 1-6 знач.) якийсь час. Гинули [пушкарі], правда, часом від якихось таємних куль, що не знати звідки вилітали нараз з-за смерек, але все ж при певного роду обережності можна було проносити своє пушкарське достоїнство таки досить довгий час (Хотк., II, 1966,54).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проношую | проношуємо |
2 особа | проношуєш | проношуєте |
3 особа | проношує | проношують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проношуватиму | проношуватимемо |
2 особа | проношуватимеш | проношуватимете |
3 особа | проношуватиме | проношуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проношував | проношували |
Жіночий рід | проношувала | |
Середній рід | проношувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проношуймо | |
2 особа | проношуй | проношуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | проношуючи | |
Минулий час | проношувавши |