пропагула
ПРОПАГУЛА, -и, ж., бот., біол. 1. Органи вегетативного розмноження у вищих рослин 2. Утворення (соредії) або вирости (ізидії), які служать для вегетативного розмноження у лишайників. 3. Структура, за допомогою якої поширюється той чи інший організм (нащадок у широкому смислі слова); це й насіння, і спора, і пара особин тварин різної статі, і навіть одна запліднена самка, тобто все те, що згодом за відповідних умов у чергуванні поколінь може перетворитися в популяцію.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пропагула | пропагули |
Родовий | пропагули | пропагул |
Давальний | пропагулі | пропагулам |
Знахідний | пропагулу | пропагули |
Орудний | пропагулою | пропагулами |
Місцевий | на/у пропагулі | на/у пропагулах |
Кличний | пропагуло | пропагули |