проплювати
ПРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм. Забруднювати, суцільно покриваючи плювками. Полюбила діда старого з бородою. Твоя борода - то сіни і хату мести, Моє личенько - хоч перед пани вести; Твою бороду проплюють, прохаркають, Моє личенько - цілують, обнімають (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 144); * Образно. - А хто і коли запевняв вас, що правда солодка? Знаєте, друже, солодке розлижуть, а гірке проплюють (Рибак, Час.., 1960, 650).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проплюю | проплюємо |
2 особа | проплюєш | проплюєте |
3 особа | проплює | проплюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проплював | проплювали |
Жіночий рід | проплювала | |
Середній рід | проплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проплюймо | |
2 особа | проплюй | проплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | проплювавши |