прополіс
ПРОПОЛІС, у, ч., спец. Клейка зеленкувато-жовта або бура гірка на смак речовина, яку виділяють бджоли; використовується у народній медицині як лікувальний препарат. Хворих на туберкульоз легень лікують різними препаратами прополісу : прополісовим маслом, прополісом у вигляді водно-спиртового розчину, препаратом прополісу з антибіотиками тощо (Рад. Укр., 22.II 1969, 6); В церкві пахне холодом, розігрітим воском, свіжовичиненими кожухами і прополісом (Стельмах, І, 1962, 188).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прополіс | прополіси |
Родовий | прополісу | прополісів |
Давальний | прополісові, прополісу | прополісам |
Знахідний | прополіс | прополіси |
Орудний | прополісом | прополісами |
Місцевий | на/у прополісі | на/у прополісах |
Кличний | прополісе | прополіси |