просочувати
ПРОСОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСОЧИТИ, сочу, сочиш, док., перех. Наскрізь промочувати, насичувати якою-небудь рідиною. Широкі домоткані сорочки і брижчаті штани, тверді й чорні, як кора : чумаки навмисно просочують їх дьогтем «від чуми та від гадини» (Тулуб, Людолови, І, 1957, 380); На рівних місцях, що не мають нахилу, вода від дощів і снігу застоюється і просочує всі водопроникні шари, які лежать над водотривким шаром (Фіз. геогр., 5, 1956, 53); // Насичувати якимсь запахом, сповнювати димом і т . ін. * Образно. Як хворий не намагався забутись, викинути з голови спогади, вони просочували мозок, як нудний чад (Добр., Очак. розмир, 1965, 391); // перен. Сповнювати чим-небудь, поширювати десь. Буржуазне кіно чимало попрацювало над тим, щоб просочити все людське отрутою вульгарності й цинізму (Ком. Укр., 4, 1968, 81).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просочую | просочуємо |
2 особа | просочуєш | просочуєте |
3 особа | просочує | просочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просочуватиму | просочуватимемо |
2 особа | просочуватимеш | просочуватимете |
3 особа | просочуватиме | просочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | просочував | просочували |
Жіночий рід | просочувала | |
Середній рід | просочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просочуймо | |
2 особа | просочуй | просочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | просочуючи | |
Минулий час | просочувавши |