простагландини
ПРОСТАГЛАНДИНИ, -ів, мн. 1. Група біологічно високоактивних речовин, що містяться в тканинах і органах більшості тварин і людини, в деяких рослинах; похідні ненасичених жирних кислот, які беруть участь у регуляції обміну речовин; спочатку вони розглядалися тільки як продукт, що виробляється передміхуровою залозою; особливо великий їх вміст в сім'яній рідині і навколоплідній воді у вагітних, ендометрії матки, головному і спинному мозку, щитовидній залозі, венозній крові в період пологів і абортів; у малих концентраціях – у жировій тканині, надниркових залозах, яєчниках, шлунку, кишечнику та ін.; їх вміст значно збільшується на момент овуляції, а під час менструації в ендометрії матки досягає найвищого рівня; найважливіша біологічна дія простагландинів – здатність викликати скорочення гладких м'язів, особливо матки і яйцепроводів; простагландини беруть участь у діяльності різних ланок репродуктивної системи, впливають на рухливість сперматозоїдів і просуванні яйцеклітини по матковій трубі; в якості лікарських засобів широко застосовуються в акушерстві для збудження і стимуляції родової діяльності, медикаментозного розкриття шийки матки, лікування післяпологових кровотеч при атонії матки, а також для переривання вагітності за медичними показниками, переважно в пізній термін вагітності. 2. Гормони, виявлені у простаті; відіграють роль у сприйнятті болю.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | простагландини | |
Родовий | простагландинин | |
Давальний | простагландинам | |
Знахідний | простагландини | |
Орудний | простагландинами | |
Місцевий | на/у простагландинах | |
Кличний | простагландини |