простолюд
ПРОСТОЛЮД, у, ч ., збірн ., дорев . Люди, що належать до непривілейованого класу, непривілейованої верстви населення. [Служебка:] Ти все щось говорив там [у палатах] за простолюд, обстоював, щоб дати валю всім (Л. Укр., II, 1951, 197); Чемність серед простолюду в усі віки була свята й висока (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | простолюд | простолюди |
Родовий | простолюду | простолюдів |
Давальний | простолюдові, простолюду | простолюдам |
Знахідний | простолюд | простолюди |
Орудний | простолюдом | простолюдами |
Місцевий | на/у простолюді | на/у простолюдах |
Кличний | простолюде | простолюди |