простолюдний
ПРОСТОЛЮДНИЙ, а, е. Прикм. до простолюдин. Вони [попівські родини] жили зовсім сільським, простолюдним життям (Фр., XVI, 1955, 36).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | простолюдний | простолюдна | простолюдне | простолюдні |
Родовий | простолюдного | простолюдної | простолюдного | простолюдних |
Давальний | простолюдному | простолюдній | простолюдному | простолюдним |
Знахідний | простолюдний, простолюдного | простолюдну | простолюдне | простолюдні, простолюдних |
Орудний | простолюдним | простолюдною | простолюдним | простолюдними |
Місцевий | на/у простолюдному, простолюднім | на/у простолюдній | на/у простолюдному, простолюднім | на/у простолюдних |