простір
ПРОСТІР, простору, ч, 1. тільки одн ., філос . Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом. Однією з головних рис спеціальної теорії відносності, що характеризують її зміст, є встановлення тісного, нерозривного зв'язку простору і часу (Вісник АН, 4, 1957, 8).
2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Хотк., II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Чорн., Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Донч., II, 1956, 82).
Дивитися у (в) простір - дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Коцюб., І, 1955, 333).
^ Мертвий простір див . мертвий.
3. Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Н.-Лев., II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману . Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Гончар, Тронка, 1963, 335); // Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Фр., IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Ірчан, II, 1958, 341).
4. перен . Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, - хоч пропадай! (Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола . Хотілося простору в роботі (Ле, Міжгір'я, 1953, 24).
@ Відкривати (відкрити) простір для чого, чому - давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Ком. Укр., 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір - мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій Франковій повісті (Коцюб., III, 1956, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | простір | простори |
Родовий | простору | просторів |
Давальний | просторові, простору | просторам |
Знахідний | простір | простори |
Орудний | простором | просторами |
Місцевий | на/у просторі | на/у просторах |
Кличний | просторе | простори |
простора
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | простора | простори |
Родовий | простори | простор |
Давальний | просторі | просторам |
Знахідний | простору | простори |
Орудний | просторою | просторами |
Місцевий | на/у просторі | на/у просторах |
Кличний | просторо | простори |
просторий
ПРОСТОРИЙ, а, е. 1. Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-небудь, не тісний; місткий. Простора хатина, чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом... (Мирний, І, 1949, 272); Школа була простора, нова, недавно поставлена (Коцюб., І, 1955, 310); Юля .. ввійшла в простору кімнату з фікусами в кутках (Донч., V, 1957, 368); Поволі склала [Галина] все в просторий чемодан, не поспішаючи, поїхала на вокзал (Крот., Сини.., 1948, 9); // Який займає велику площу, розташований на великій площі. На просторому подвір'ї перед ганком був невеликий газон, а далі господарські будинки (Кобр., Вибр., 1954, 84); Вони прийшли до тихої, порослої очеретом заводі, що вся блищала під сонцем, широкої і просторої (Тют., Вир, 1964, 238); // Широкий (про вулицю, шлях і т. ін.). О, вона бачила досить! - Весільний шум і блиск просторих чистих вулиць у центрі міста і юрби неробів по панелях усякої години (Головко, II, 1957, 367); * Образно. Ми йдемо, прорвавши коло тьми, Ходою вільною, шляхом просторим Назустріч далям дивним, неозорим (Рильський, II, 1960, 158); // Який не має видимих меж, тягнеться з краю в край; безмежний. Прощай, синє море, Безкрає, просторе (Л. Укр., І, 1951, 21); - Іди собі далі, мандрівче, тебе я не знаю, Я в пестощах сонця, для нього живу й процвітаю; І віття своє підіймаю у небо просторе (Зеров, Вибр., 1966, 411); Десь біля моря, в рідній стороні, В степу просторім бачиться мені : Одна-однісінька тополя вироста У самоті, печальна і проста (Нагн., Вибр., 1957, 10); * Образно. Тепер пісня вже ладилася . Була вона тужлива, простора, як степ, повільна і лагідна (Собко, Біле полум'я, 1952, 131); // Який нещільно облягає (про одяг). Стояв той чоловік спиною до дверей, вдягнений був у простору, непідперезану блузу (Шовк., Інженери, 1956, 114).
2. перен . Нічим не обмежений; вільний. Змалку він звик до просторів, до просторого життя, серед численних друзів його є прості чабани і вчені-океанологи, степові комбайнери і моряки по всьому світу (Гончар, Тронка, 1963, 216); // Здатний виявляти сильні почуття, співчувати багатьом і т. ін.; широкий. То-то просторі серця! Там кожному знайдеться місце! (Сам., І, 1958, 72); // рідко . Дуже об'ємний, широкий (про тему, галузь діяльності і т. ін.). Ви просите написати .. про нас усіх . Се тема простора (Л. Укр., V, 1956, 85).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | просторий | простора | просторе | просторі |
Родовий | просторого | просторої | просторого | просторих |
Давальний | просторому | просторій | просторому | просторим |
Знахідний | просторий, просторого | простору | просторе | просторі, просторих |
Орудний | просторим | просторою | просторим | просторими |
Місцевий | на/у просторому, просторім | на/у просторій | на/у просторому, просторім | на/у просторих |