простійний
ПРОСТІЙНИЙ, а, е. Стос. до простою. Простійний час .
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | простійний | простійна | простійне | простійні |
Родовий | простійного | простійної | простійного | простійних |
Давальний | простійному | простійній | простійному | простійним |
Знахідний | простійний, простійного | простійну | простійне | простійні, простійних |
Орудний | простійним | простійною | простійним | простійними |
Місцевий | на/у простійному, простійнім | на/у простійній | на/у простійному, простійнім | на/у простійних |