просяний
ПРОСЯНИЙ, яна, яне. Прикм. до просо. Мати тільки й бачила, як він овечатам підкладав просяної соломи (Мирний, І, 1949, 346); Просяний лан; // Пригот. із зерен проса. У просяній хлібині, привезеній до табору, знайшлася записка (Ю. Янов., II, 1954, 29); - Пива дай отрокам! - гукнув він комусь коло бочок, і той миттю всунув обом до рук по доброму кухлю просяного пива (Загреб., Диво, 1968, 110); // Вигот. із стебел проса. Ще й досі топче землю Інокентій Гамалія, на старість бороду викохав, як просяний віник (Тют., Вир, 1964, 21); // Уживається в назвах деяких комах, червів тощо. Просяний комарик; Просяний черв'як .
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | просяний | просяна | просяне | просяні |
Родовий | просяного | просяної | просяного | просяних |
Давальний | просяному | просяній | просяному | просяним |
Знахідний | просяний, просяного | просяну | просяне | просяні, просяних |
Орудний | просяним | просяною | просяним | просяними |
Місцевий | на/у просяному, просянім | на/у просяній | на/у просяному, просянім | на/у просяних |