протертий
ПРОТЕРТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до протерти. Внесли лампу, велику, з чисто протертим склом (Гончар, II, 1959, 395); Фруктові солодкі страви готують також у вигляді пінників, тобто страв, приготовлених з протертих фруктів, перетворених у піноподібну масу (Укр. страви, 1957, 278); Не довго блукала Тодозя по діброві .. Вона верталась додому узькою, ледве протертою стежкою (Н.-Лев., VII, 1966, 121); Йшли поруч двома свіжо протертими колійками доріжки (Тудор, Вибр.., 1949, 288); // протерто, безос. присудк. сл. Закінчується зміна. Протерто станини, акуратно складено в шафу інструмент (Роб. газ., 13.VI 1966, 3).
@ Ходити (іти) протертою стежкою див. стежка.
2. у знач. прикм. Який протерся від тривалого носіння, користування. Надійшов маленький панцьо [панок] в протертій мисливській бурці (Ков., Тв., 1958, 45); Вода вже хлюпала в протертих Марининих туфлях (Дмит., Наречена, 1959, 155); Дужими руками підіймає [Дмитро] над головою дряпака, несе його до воза, де ще з учорашнього дня лежить старенький протертий шестеричок (Стельмах, II, 1962, 273); // розм. З плішинами, витертий. Поруч із ним стояла його покірна, з протертими боками шкапина (Стельмах, II, 1962, 51).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | протертий | протерта | протерте | протерті |
Родовий | протертого | протертої | протертого | протертих |
Давальний | протертому | протертій | протертому | протертим |
Знахідний | протертий, протертого | протерту | протерте | протерті, протертих |
Орудний | протертим | протертою | протертим | протертими |
Місцевий | на/у протертому, протертім | на/у протертій | на/у протертому, протертім | на/у протертих |