протест
ПРОТЕСТ, у, ч. 1. Рішуче заперечення чого-небудь, категорична заява про незгоду з кимсь, чимсь, про небажаність чого-небудь. - Ти, Марусю, оце сердишся на мене? - спитала підлесливо мати., - Гм... - тихо сказала Маруся .. Мати знала, що те її «гм » було протестом проти неї, найбільшим виявом гніву її доброї душі (Н.-Лев., VI, 1966, 69); Звістка про те, що доведеться летіти вантажним літаком, у декого з пасажирів викликала протест (Томч., Готель.., 1960, 24); Коли в Петербурзі було заарештовано Горького, Франко написав статтю-протест, даючи високу оцінку творчості великого пролетарського письменника (Іст. укр. літ., І, 1954, 507); Протест героїв, створених Коцюбинським у перший період творчості, все більше соціально увиразнюється, внутрішньо збагачується (Ком. Укр., 9, 1965, 61); // також у сполуч. із сл. внутрішній, мовчазний і т. ін. Почуття рішучої незгоди з ким-, чим-небудь, незадоволення кимсь, чимсь. Що більше він замислювався над тим, що сталося, то різкіше виростав протест проти брехливої цнотливості (Рибак, Помилка.., 1956, 161); В серце назавжди ввійшли герої з творів великих художників - одні з героїв стали улюбленими, інші викликали протест (Донч., V, 1957, 220); // Масове, колективне заперечення чого-небудь, яке виявляється в активних діях (мітингах, страйках, заявах і т. ін.). Настрій мас на користь миру часто виявляє початок протесту, обурення й усвідомлення реакційності війни (Ленін, 26, 1972, 309); Останнім часом поставки із закордону військового спорядження помітно скоротились .. Головна з причин - дружний, дедалі зростаючий міжнародний рух протесту робітників та докерів проти воєнних перевозок (Гончар, II, 1959, 362); Більшовики, викриваючи справжню мету натхненників наступу, організували масове братання солдатів на фронті, мітинги протесту (Ком. Укр., 12, 1966, 54).
Заявляти (заявити, подавати, подати) протест - виступати з заявою (усною або письмовою) про незгоду з ким-, чим-небудь. - За дорученням фракції соціал-демократів більшовиків я заявляю рішучий протест проти .. зухвалого порушення самих основ свободи і демократії (Головко, II, 1957, 521); Козаки подали на сойм протест (Тулуб, Людолови, І, 1957, 94); На (у) знак протесту - виявляючи незгоду з ким-, чим-небудь. Жінка знеможено присіла біля столу, безсила дати раду двом малятам, які на знак протесту проти незрозумілого для них примусу - не лізти до батька - дружно вдарилися в плач (Досв., Вибр., 1959, 236).
2. Офіційна заява держави, установи або окремої особи про незгоду з певним рішенням, певною дією і т. ін. іншої держави, установи або особи.
3. юр. Письмова вимога офіційних осіб (перев. прокурора) про скасування або заміну незаконних актів, вироку, ухвали чи постанови суду. Касаційний протест .
4. мор. Офіційна заява капітана судна про аварію чи пошкодження вантажу внаслідок зіткнення кораблів; акт, складений за цією заявою. Морський протест .
5. фін. Офіційне засвідчення факту несплати за векселем у встановлений термін. Протест векселя .
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | протест | протести |
Родовий | протесту | протестів |
Давальний | протестові, протесту | протестам |
Знахідний | протест | протести |
Орудний | протестом | протестами |
Місцевий | на/у протесті | на/у протестах |
Кличний | протесте | протести |