прохарчати
ПРОХАРЧАТИ, чу, чиш, перех. і неперех., розм. Док. до харчати. З острахом зиркає [Брезяну] на мідні кульки телефону, що висить у кутку. Ось-ось .. в трубку прохарчить голос жандармського офіцера (Чаб., Балкан. весна, 1960, 78); Невідомий щось прохарчав чи простогнав (Ткач, Жди.., 1959, 21); - Іррод! Стерво! - прохарчав Григорій і знов люто ударив Левка (Стельмах, І, 1962, 558).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прохарчу | прохарчимо |
2 особа | прохарчиш | прохарчите |
3 особа | прохарчить | прохарчать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прохарчав | прохарчали |
Жіночий рід | прохарчала | |
Середній рід | прохарчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прохарчімо | |
2 особа | прохарчи | прохарчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прохарчавши |