прошмигнути
ПРОШМИГНУТИ, ну, неш, док., розм . Однокр. до прошмигувати. В той час, як Дарка хотіла прошмигнути повз неї до хати, вона вхопила дівча за руку (Л. Укр., III, 1952, 634); Через деякий час машина прошмигнула під дерев'яною аркою (Шиян, Гроза.., 1956, 742); Почулись два глухі постріли, а повз вікна прошмигнули й впали на хату дві крилаті жар-птиці (Збан., Ліс. красуня, 1955, 26); * Образно. Часом Богдан Петрович кине обережний дотеп - шелесливий смішок прошмигне в класі... (Коп., Тв., 1955, 308); // Спритно, швидко пробратися куди-небудь, повз когось, щось. Коли б же можна було дістати якусь рятівну шапку-невидимку і прошмигнути у свій ванькирчик так, щоб і не помітили (Грим., Незакінч. роман, 1962, 63); Ромку не пустили, а я прошмигнув під руками в продавщиці (Сміл., Сашко, 1957, 43); // перен., розм . З'явитися на одну мить перед очима у кого-небудь; промайнути. І поштар махнув пугою, Натягнув свій кобеняк; Прошмигнули стороною Ліс, долина і байрак (Щог., Поезії, 1958, 335).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прошмигну | прошмигнемо |
2 особа | прошмигнеш | прошмигнете |
3 особа | прошмигне | прошмигнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прошмигнув | прошмигнули |
Жіночий рід | прошмигнула | |
Середній рід | прошмигнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прошмигнімо | |
2 особа | прошмигни | прошмигніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прошмигнувши |