пріапізм
ПРІАПІЗМ, -у, ч., мед. Патологічний стан, за якого статевий член знаходиться у постійній ерекції без сексуального збудження; супроводжується больовими відчуттями, що виникають через кілька годин після початку нападу, іноді – набряклістю статевого члена, особливо крайньої плоті; піапізм може розвиватися у будь-якому віці, проте у дітей зустрічається дуже рідко; виникає внаслідок неврологічних захворювань (пухлини головного мозку, наслідки черепно-мозкової травми, мієліт, розсіяний склероз), хвороб крові (лейкози та ін.), місцевих захворювань статевих органів (каверніт, пухлини і травми статевого члена), інтоксикацій (алкоголізм, хронічна ниркова недостатність); безпосередніми причинами розвитку піапізму є порушення регуляції кровотоку у кавернозних тілах статевого члена.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пріапізм | пріапізми |
Родовий | пріапізму | пріапізмів |
Давальний | пріапізмові, пріапізму | пріапізмам |
Знахідний | пріапізм | пріапізми |
Орудний | пріапізмом | пріапізмами |
Місцевий | на/у пріапізмі | на/у пріапізмах |
Кличний | пріапізме | пріапізми |