психокінез
ПСИХОКІНЕЗ, -у, ч., псих. 1. Гіпотетичний парапсихологічний феномен, коли припускається, що індивід впливає на фізичні події без прямого втручання; спочатку терміни теле- і психокінез вважалися синонімами, але поступово прийшли до висновку, що вплив людської свідомості на матеріальні об’єкти може не обмежуватися кінетичною складовою, тому відбулося розділення цих понять; психокінез – більш загальний термін, він об’єднує в собі будь-які (макро- і мікро-) явища, так або інакше пов’язані із впливом думки на матерію. 2. рідко. Маніакальна поведінка.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | психокінез | психокінези |
Родовий | психокінезу | психокінезів |
Давальний | психокінезові, психокінезу | психокінезам |
Знахідний | психокінез | психокінези |
Орудний | психокінезом | психокінезами |
Місцевий | на/у психокінезі | на/у психокінезах |
Кличний | психокінезе | психокінези |