псяюха
ПСЯЮХА, и, ч. і ж., діал. Уживається як лайка. - Цу-цу, Рябко! - ще раз сказав один псяюха, Та й хап Рябка за уха! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 51); [Мусій:] Постривай же ти, псяюхо, Наклепаю тобі вуха! (Кроп., II, 1958, 90); - Ви чого? - А ось ми покажемо чого! Зараз, псяюхо, дізнаєшся! Зараз! - аж шкварчить чийсь злобою перегрітий голос (Стельмах, І, 1962, 499).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | псяюха | псяюхи |
Родовий | псяюхи | псяюх |
Давальний | псяюсі | псяюхам |
Знахідний | псяюху | псяюх |
Орудний | псяюхою | псяюхами |
Місцевий | на/у псяюсі | на/у псяюхах |
Кличний | псяюхо | псяюхи |