пустельний
ПУСТЕЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пустеля 1. Після мінералогічної колекції взялися [Вернер та Шевченко] за ботанічну і якомога краще пильнували рослини, висаджені в горщики, як зразки рідкісних представників пустельної зони (Тулуб, В степу.., 1964, 403); Подолати пустельні рівнини під силу тільки таким гігантам, як Аму-Дар'я і Сир-Дар'я (Веч. Київ, 10.ХІ 1968, 2); // Власт. пустелі. В умовах пустельного континентального клімату колись рівнинний рельєф невпізнанно змінився (Наука.., 11, 1967, 50); За новим замком, за шанцями-фортецями, шуміли пустельні вітри (Ле, Україна, 1940, 8); Хлопцеві одразу зробилося сумно від цієї пустельної тиші (Кучер, Чорноморці, 1956, 390); // Який живе або росте у пустелі. Кущі колючі та земля, порепана від спеки, І тільки линув віддаля орлів пустельних клекіт (Забіла, У.. світ, 1960, 109).
2. Безлюдний або малолюдний; порожній. Дике і пустельне місце! І нащо цей рів здався коло такої високої кам'яної стіни? Від татарви лихої? від злодіїв, розбишак лютих? (Мирний, IV, 1955, 14); Київ 6 листопада 1943 року був пустельний, - всіх киян німці [окупанти] вигнали геть (Ю. Янов., II, 1954, 245).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пустельний | пустельна | пустельне | пустельні |
Родовий | пустельного | пустельної | пустельного | пустельних |
Давальний | пустельному | пустельній | пустельному | пустельним |
Знахідний | пустельний, пустельного | пустельну | пустельне | пустельні, пустельних |
Орудний | пустельним | пустельною | пустельним | пустельними |
Місцевий | на/у пустельному, пустельнім | на/у пустельній | на/у пустельному, пустельнім | на/у пустельних |