пустинний
ПУСТИННИЙ, а, е. 1. Прикм. до пустиня 1. Синява морська зникла за сипучими барханами, за молочаями та будяками, що тільки й ростуть в цих пустинних місцях (Гончар, Тронка, 1963, 228); За післяжовтневі роки ліквідовано вдвоє більше пустинних земель Середньої Азії і Закавказзя, ніж за кілька попередніх тисячоліть (Наука.., 5, 1960, 6); // Власт. пустині. У поясах високого тиску і пасатів в Африці опадів дуже мало; тут розташовані дві області сухого пустинного клімату (Фіз. геогр., 6, 1957, 119); Враз чується хода у тишині пустинній (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 65).
2. Безлюдний або малолюдний; порожній. Коли сонце заходить, ватаг виносить з стаї трембіту і трубить побідно на всі пустинні гори, що день скінчився миром (Коцюб., II, 1955, 326); Виглядала [Марія] їх і вранці з Малахова Кургана, та море було пустинне (Кучер, Чорноморці, 1956, 24).
3. заст. Пустельницький. Вже сам його [І. Вишенського] вихід на пустинне життя і потім його недовгий побут на Русі були вчинки, що доказували його життєву незалежність (Фр., XVI, 1955, 422).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пустинний | пустинна | пустинне | пустинні |
Родовий | пустинного | пустинної | пустинного | пустинних |
Давальний | пустинному | пустинній | пустинному | пустинним |
Знахідний | пустинний, пустинного | пустинну | пустинне | пустинні, пустинних |
Орудний | пустинним | пустинною | пустинним | пустинними |
Місцевий | на/у пустинному, пустиннім | на/у пустинній | на/у пустинному, пустиннім | на/у пустинних |