путати
ПУТАТИ, аю, аєш, недок., перех. 1. Стягувати путами (у 1 знач.) передні ноги коня або іншої тварини. Не путаючи, пускає [Дмитро] коні в гущавінь, а сам лягає під дубом (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 623); - Одних [тварин] він путає за ноги, іншим накладає ярма на шию, ще іншим нав'язує тяжкі тягарі на хребет (Фр., IV, 1950, 119).
2. розм. Те саме, що плутати 1-7. Металися [Марусяк з Бідочуковим] зі сторони в сторону, лізли в непроходимі зарослі, путали сліди, шукали якої ями... (Хотк., II, 1966, 290); - Коли раз освободжуся [звільнюся] від усього того, що пригнітало і путало мене тут, тоді стане для мене кождий день - днем празничним (Коб., І, 1956, 236); Побіг [Карпо Петрович] підтюпцем до дитини, а шашка йому заважала, била та путала ноги (Коцюб., II, 1955, 380).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | путаю | путаємо |
2 особа | путаєш | путаєте |
3 особа | путає | путають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | путатиму | путатимемо |
2 особа | путатимеш | путатимете |
3 особа | путатиме | путатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | путав | путали |
Жіночий рід | путала | |
Середній рід | путало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | путаймо | |
2 особа | путай | путайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | путаючи | |
Минулий час | путавши |