пух
ПУХ, у, ч. 1. Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру (П. Куліш, Вибр., 1969, 175); Снігу, ой снігу якого!.. Наче тут паслися гуси уранці, Скублись, кричали І пух свій розкидали білий (Олесь, Вибр., 1958, 221); Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (Гончар, Тронка, 1963, 31); * У порівн. Я як пійшла [пішла], як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками,.. да так зробила як пух ту землю!.. (Барв., Опов.., 1902, 428); Розлилась Рось.., то вигинаючи воду, наче шию лебедину, то розбиваючи її білими краплями в білій легкій, як пух, піні (Н.-Лев., І, 1956, 51); Осінь на землю тихенько спускається.. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах (Рильський, І, 1960, 102); // Перина, подушка, ковдра, набита таким пір'ям. - Його там смачненько годували й напували і спати.. клали під одягала золототкані, на м'якенькому пуху (Вовчок, І, 1955, 307); // перен. Те, що легкістю, м'якістю схоже на таке пір'я (перев. про сніг, хмари). З черемх убрання лебедине Часами ронить срібний пух (Стар., Вибр., 1959, 5); Хай прилине зима і розвісить свій пух на холодних і голих деревах, - я любов'ю тебе обігрію, мій друг, моє горе і радість вишнева! (Сос., II, 1958, 129).
@ Земля пухом див. земля; Ні пуху, ні пера див. перо; У (в) пух [і прах] - зовсім, остаточно. Така-то збірниця [зборище] валилась, Енея щоб побити в пух (Котл., І, 1952, 197); У (в) пух і прах розбивати (розбити) див. прах; У (в) пух і прах розносити (рознести) див. прах.
2. Тонкі, короткі, м'які волоски на тілі тварин; підшерстя під довшою, товщою шерстю; ніжна, м'яка шерсть у деяких тварин. Розігнались [дами] на рулетку, але туди їх - не пустили!.. (дами були в хустках та ще й з «козиного пуху» ) (Л. Укр., V, 1956, 384); Марія Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху (Хор., Місто.., 1962, 110); - Постій, постій, - повільно звівся за столом Гнат.. - Ти куди звертаєш? Та ти знаєш?.. - Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху (Тют., Вир, 1964, 98); // Тонке, коротке волосся на обличчі, шиї людини. Молоде лице його, оторочене русявим пухом, то хмуриться, то проясняється (Мирний, III, 1954, 150); - На верхній губі у нього був ніжний пух (Ю. Янов., II, 1958, 89); Дід Кияшко, маленький, круглолиций, весь обтиканий білим колючим пухом чоловічок, привітно глянув на мене (Збан., Єдина, 1959, 118).
3. Тонкі, ніжні волоски на насінні рослин, на поверхні стебла або листя. Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом. (Коцюб., І, 1955, 361); [В гурті:] - Сніг, сніг! - Який сніг, то, либонь, пух із дерева! (Вас., III, 1960, 487); Над Києвом літав тополиний пух. Він означав кінець райдужної пори цвітіння (Дмит., Розлука, 1957, 78); * У порівн. Я не дух собі, коханко, Я собі не дух, Щоб з землі тебе здмухнути, Мов із квітки пух! (Граб., І, 1959, 544); Торкнувся [Василенко] рукою до голови, посередині якої пухом кульбаби аж до маківки підкучерявлювалася смужка ранньої лисини (Стельмах, II, 1962, 94).
^ Бавовняний пух - короткі, грубіші волокна, що залишаються на насінні бавовника після відділення основного волокна. Природний газ у поєднанні з такою сировиною, як бавовняний пух, дозволить випускати високоякісну целюлозу і продукти дальшої її переробки (Ком. Укр., 10, 1965, 49).
4. діал. Пухівка. Гірко й ніжно пахне пух зелений (Рильський, II, 1960, 214); * У порівн. За селом, на широкому полі, ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза (Н.-Лев., II, 1956, 223).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пух | пухи |
Родовий | пуху | пухів |
Давальний | пухові, пуху | пухам |
Знахідний | пух | пухи |
Орудний | пухом | пухами |
Місцевий | на/у пухсі, пуху | на/у пухах |
Кличний | пуху | пухи |
пуха
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пуха | пухи |
Родовий | пухи | пух |
Давальний | пухі | пухам |
Знахідний | пуху | пухи |
Орудний | пухою | пухами |
Місцевий | на/у пухі | на/у пухах |
Кличний | пухо | пухи |
пухнути
ПУХНУТИ і рідко ПУХТИ, хну, хнеш; мин. ч. пухнув, нула, ло і пух, пухла, ло; недок. 1. Ставати ненормально, хворобливо пухлим; опухати. - А як ся має ненько? - спитав [пан] хлопця. - Лежить на печі.. Сказали, що вже будуть умирати, бо пухнуть від голоду (Казки Буковини.., 1968, 45); Троянці, як чорти, озлились, Рутульців били наповал. Тріщали кості, ребра, боки, Летіли зуби, пухли щоки (Котл., І, 1952, 236); Дивлюсь, почервонів середній пальчик у дитини, став пухти (Барв., Опов.., 1902, 530); [П'ятиокий:] Вогнем опекло... Пухне... язик пухне... Я... я... я... [Архип:] Бджола за язика вкусила (Дмит., Драм. тв., 1958, 472); - Запара вже з годину тебе чекає. Будити не хотів, а тепер каже: досить йому зо сну пухнути (Трубл., Лахтак, 1953, 128); * Образно. - На всю Полтавщину б тобі отаманувати, а ти все комусь хліб качаєш. - А що б же ви хотіли? По ямах гноїти, а революція хай з голоду пухне? (Гончар, II, 1959, 270); // Надуватися, набрякати від напруження (про жили, кровоносні судини). Латочка намагається заглушити всіх, кричить тоненьким тенором, на шиї страшними п'явками пухнуть жили (Тют., Вир, 1964, 207).
@ Голова пухне [від думок] у кого, кому - хто-небудь багато думає, тривожиться про щось. - Не пухла мені голова від думок. А війна змусила самого про все подумати й передумати (Жур., Дорога.., 1948, 198); - Та якщо в нас під боком буде лісок, то чи ж пухнутиме тоді голова від того, що телятник тісний? (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 13).
2. розм. Ставати повним, товстим. [Кіндрат:] Походив би [Павло] щодня під землю, схуд би, і серце було б здорове. Телефон губить начальників, пухнуть вони від нього (Корн., II, 1955, 139).
3. перен. Збільшуватися в об'ємі. Багато разів приходив сюди Марусяк ізсипати свою здобич і з немалим задоволенням помічав, що бордюг [мішок] пухне (Хотк., II, 1966, 283); Сонце зайшло в хмару з оранжевими смугами, і довго оранжеве чудисько пухло на заході, то темніючи, то раптом світячись наскрізь (Ю. Янов., II, 1954, 106).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пухну | пухнемо |
2 особа | пухнеш | пухнете |
3 особа | пухне | пухнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пухнутиму | пухнутимемо |
2 особа | пухнутимеш | пухнутимете |
3 особа | пухнутиме | пухнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пух | пухли |
Жіночий рід | пухла | |
Середній рід | пухло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пухнімо | |
2 особа | пухни | пухніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пухнучи | |
Минулий час | пухши |
пухти
ПУХТИ див . пухнути.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пухну | пухнемо |
2 особа | пухнеш | пухнете |
3 особа | пухне | пухнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пухтиму | пухтимемо |
2 особа | пухтимеш | пухтимете |
3 особа | пухтиме | пухтимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пух | пухли |
Жіночий рід | пухла | |
Середній рід | пухло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пухнімо | |
2 особа | пухни | пухніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пухнучи | |
Минулий час | пухши |