пухирець
ПУХИРЕЦЬ, рця, ч. Зменш.-пестл. до пухир. Віспа - тяжка гострозаразна хвороба. У людини, яка захворіла на неї, з'являються характерні ознаки: пухирці на шкірі і слизових оболонках, лихоманка (Веч. Київ, 29.VII 1957, 3); Тішиться дитина - Забавка чудна: Надимає з мила Пухирці вона (Дн. Чайка, Тв., 1960, 305); Чоловік, одвернувшись од берега, став дивитися на зелений, прошитий білими смугами пухирців, пінистий слід від гвинта (Собко, Скеля.., 1961, 7); Пляшки були поприщені від шийки до дна білими пухирцями, мов насінням з дині (Панч, II, 1956, 70); Найдрібніші бронхи закінчуються легеневими пухирця ми, на тонких стінках яких в.. комірки (Анат. і фізіол. люд., 1957, 72).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пухирець | пухирці |
Родовий | пухирця | пухирців |
Давальний | пухирцеві, пухирцю | пухирцям |
Знахідний | пухирець | пухирці |
Орудний | пухирцем | пухирцями |
Місцевий | на/у пухирці | на/у пухирцях |
Кличний | пухирцю | пухирці |